ПІДКО́ПЧЕНИЙ
, а, е.
1
. Дієпр. пас. до підкопти́ти 1
. Все плем'я весело присунулося до багаття і почало ласувати підкопченими зміями
(Ю. Логвин)
;Тоді я ще не знав, що замогливі
[вимогливі]
верховинці називали “лабою” ще й свинячий окіст, підкопчений біля комина(М. Дочинець)
;//
підко́пчено, безос. пред.
Ароматну ковбаску підкопчено на справжніх гілочках дуба та вільхи
(з газ.)
.2
. [I]у знач. прикм.[/I]
Який підкоптився, вкрився кіптявою.
На сцену вийшов
[Заруба]
й одну за одною потушив усі три лампи... Тільки чорний димок ударив з підкопченого скла(В. Кучер)
;Можна зварити собі кави. У господарстві пана Геника трохи лишилося, та й гасова горілка примостилася в кутку, на ній – трохи підкопчена знизу джезва
(А. Кокотюха)
.