СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПІДКОНВО́ЙНИЙ
, а, е.
Який перебуває під конвоєм.
Я там писав тобі, що я вже не в підконвойній команді, що вже “вільний”, правда, під розписку свого начальства випущений
(Остап Вишня)
;
// 
у знач. ім. підконво́йний,
ного,
ч.; підконво́йна,
ної,
ж.
Той (та), хто перебуває під конвоєм
.
– І серед тих, що працюють там під конвоєм, – розповідав далі Шаміль, – є знаєте хто? Німці-антифашисти! Бо коли вартовий відвихнувся, то один з підконвойних привітав мене по-ротфронтівськи: стиснутим кулаком угору
(О. Гончар)
;
Було б хоч якесь виправдання для Івана: підконвойний пробує втекти, і доводиться сповняти обов'язок...
(П. Загребельний)
.