СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПІДКОМІ́РЧИК
, а, ч., рідко.
Те саме, що підкоміре́ць.
У ротного відчувалася школа: чудова постава, свіжий підкомірчик, зношені чоботи начищені
(із журн.)
;
Бушлат застібають на гаплик та на всі ґудзики і носять із шерстяною краваткою чорного кольору, до якої підшивають підкомірчик
(з газ.)
.