ПІДКО́ЛЮВАТИ

, юю, юєш, недок., ПІДКОЛО́ТИ, олю́, о́леш, док., кого, що.

Прикріплювати, приколюючи одне до одного або до чого-небудь

– Зачекайте. Напишу свій висновок, підколемо УЗД. Візьмете їх із собою, коли підете... на консультацію

(Люко Дашвар)

;

Підколола

[Кароліна]

волосся – і до роботи! Досить байдикувати

(Г. Вдовиченко)

Колючи чим-небудь, убивати або ранити кого-небудь

– Підколювали колись одне одного, за межі билися, .. але такого, щоб у криницю хтось дохлого кота вкинув чи іншу погань, зроду-віку не було в нашій Ковалівці

(В. Кучер)

;

Оці опудала

[хулігани-металісти]

тими цяцьками не тільки бавляться. Б'ються ланцюгами, підколюють спицями... Хіба не чув?

(Г. Усач)

;

– Не бійся, – підбадьорював дружка той, що був з ножем, – хапай її за руки, а я підколю

(А. Хижняк)

;

Колючи чим-небудь, пошкоджувати що-небудь

Перед цвітінням дерев жуки підколюють квіткові бруньки (бутони) і відкладають туди яєчка, з яких через кілька днів вилуплюються личинки

(з навч. літ.)

;

Ранити себе, наколовшись на що-небудь

Підколоти ногу

перен., розм.

Уражати кого-небудь їдким словом, гострим зауваженням або натяком

Таїса знущально підколювала

[Василя],

називала його чоботом

(А. Хижняк)

;

Ліда – секретарка дуже вродлива, мої знайомі на вечірках жартома підколюють Любу, а Люба вдає, що ревнує

(Ю. Мушкетик)

;

– Треба купити білу сорочку і галстук. – Чи не женитись намислив? – підколола Галя

(М. Циба)

;

Вмів Федот і підколоти, словом ущипнути, але й стримати себе міг

(В. Лис)