ПІДКОЛУПА́ТИ
див.
підколу́пувати
.ПІДКОЛУ́ПУВАТИ
, ую, уєш, недок., ПІДКОЛУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1
. [I]що.[/I]
Колупаючи (у 1 знач.), відривати, віддирати частину чогось
. Ніж у мене з гострим кінцем, і я провів заглибини над бортами, кормою і носом. А далі тільки підколупуй соснову луску – сама одлітає
(В. Близнець)
;Роздивився й побачив, що то був кліщ. Чим я його не тягнув, як не підколупував, тільки заюшився
(В. Діброва)
;Наступного дня шпаклівка затвердла так, що не міг викруткою підколупати
(з газ.)
.2
. [I]кого, перен.[/I]
Те саме, що підко́лювати 3
. Однокласники часто підколупували мене за те, що я завжди червонів, коли розмовляв із дівчатами
(із журн.)
;Кая
[дочка]
.. питає те, чим у різні часи мене намагалися підколупати “високоморальні журналісти.” – А ти б мене любила, якби я була... ну... лесбійкою? – Звісно ж! – сміюся я(І. Карпа)
.