ПІДКО́ЛОТИЙ

див.

підко́лений

ПІДКО́ЛЕНИЙ

, ПІДКО́ЛОТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до підколо́ти.

У одного

[пораненого]

не було ноги по коліно, а в другого зовсім, і холоша була підколота так, що не метлялася і не заважала ходити

(О. Іваненко)

;

Сколихнулися серед річки три голівки з високо підколеним волоссям, засміялися безтурботно й попливли до будочок купалень

(Валерій Шевчук)

;

– Забрати цей... штаб! – як підколотий швайкою, крикнув офіцер

(Іван Ле)

;

підко́лото, безос. пред.

Повідомлення про вручення поштового відправлення підколото степлером

(з газ.)