ПІДКОЛІ́НОК
, нка, ч.
1
. Задня частина ноги під коліном
. Невелика, зграбної постави голова
[коня],
очі, сповнені гарячого блиску, тріпотливі ніздрі, міцні підколінки, крутий загривок, широкі груди, довгі бабки, – все в ньому виявляло силу й гнучкість(Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна)
;Одіссей, не забувши про підступ, Ззаду ударив його в підколінок і м'язи розслабив. Навзнак звалився Еант
(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
.2
. [I]перев. мн.[/I]
Те саме, що го́льфи.
Біла сорочка, короткі штанці, підколінки й сандалії, так само білі, а головне – червоно-палахкий галстук виглядали на ньому зразково
(Ю. Андрухович)
;Мама примушувала його влітку одягати під штани довгі підколінки замість шкарпеток, а взимку – теплі вовняні рейтузи, в'язані бабцею
(Н. Сняданко)
.