ПІДКО́ВКА
див.
підкі́вка
.ПІДКІ́ВКА
, ПІДКО́ВКА и, ж.
1
. Зменш.-пестл. до підко́ва.
Золоті підківки має Мій крилатий білий коник
(Леся Українка)
;Ходи, ходи, дівчинонько, ходи з нами, Дамо тобі серм'яжину із стрічками, Дамо тобі ще й віночок із квітками, Дамо тобі черевички з підківками
(з народної пісні)
;Гей, Січ іде, Підківками брязь! В нашій хаті наша воля, А всім зайдам зась!
(І. Франко)
;То був зоряний час кукурудзи, гуцульського танго і дівочих чобітків з блискучими підківками
(Ю. Мушкетик)
;Ігор рішуче крутнувся на каблуку старого, підбитого знизу для міцності саморобними підковками кирзака
(А. Кокотюха)
;Вицокуючи підківками чобітків, легкою рукою торкаючи граніт перил, збігла
[дівчина]
до підвального гардеробу, зникла між напарфумлених подруг(Є. Пашковський)
;Сам Головатий був у зеленому кунтуші поверх білого жупана, широких шароварах і червоних чоботях із срібними підковками
(Д. Білий)
; * Образно.
Широкий козирок, як долоня, виступав над опуклим лобом
[Зимогорової],
над підківками брів(О. Донченко)
;Вона спокійно глянула на них
[бійців]
великими чорними очима, під якими залягли синюваті підківки(С. Журахович)
.2
. у знач. присл. підкі́вкою, підко́вкою.
У формі невеликої підкови
. Семен Іванович посміхається в свої невеликі, рудуваті підківкою вусики
(У. Самчук)
;Губки
[Ларки]
вигиналися підковкою, а очі понабрякали від безупинних сліз(Люко Дашвар)
.