СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПІДКЛЮВА́ТИ
ПІДКЛЬО́ВУВАТИ
, ую, уєш, недок., ПІДКЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., що і без прям. дод.
1
.
Клювати, викльовувати трохи, частково або докльовувати все чисто, цілком
.
З вікна видно, як пожадливо горобці підкльовують крихти собачого сніданку
(з газ.)
.
2
.
[I]перен., розм., рідко.[/I]
Те саме, що клюва́ти 3
.
Тарас мовчав. Чи ж справді він “підкльовував”, щоб дядько Гемень Кольобашку прогнав?
(Д. Гуменна)
.