СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
АБРЕВІАТУ́РА
, и, ж., лінгв.
Слово, утворене скороченням двох або кількох слів, складів чи літер, напр.:
райрада
,
ВАК
,
ООН
.
Він користувався в значній мірі готовою вже поезією мови, готовим запасом абстракцій і абревіатур
(І. Франко)
;
Окрему групу серед складних слів становлять так звані абревіатури, або складноскорочені слова
(з наук. літ.)
;
// 
Загальноприйняті скорочення слів на письмі, напр.:
див
.,
і т
.
ін
.,
пор
.
(1)
 
Лі́терна абревіату́ра,
лінгв.
складноскорочене слово, компонентами якого є початкові літери слів (перев. в офіційних назвах держав, установ, партій і т. ін.)
.
Літерні абревіатури пишуться великими літерами і без крапок після кожної з них
(з навч. літ.)
;
(2)
 
Поскладо́ва абревіату́ра,
лінгв.
складноскорочене слово, компонентами якого є початкові склади відповідних повних слів
.
Зростання кількості поскладових абревіатур пояснюється тим, що вони вільно стають за основу творення нових, похідних слів за допомогою суфіксів: від нардеп – нардепівський
(з наук. літ.)
.