СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПАРАМАГНЕТИ́ЗМ
, у, ч., фіз.
Властивість тіл, поміщених у зовнішнє магнітне поле, намагнічуватися в напрямку, що збігається з напрямком цього поля
.
Парамагнетизм властивий речовинам (парамагнетикам), атоми (іони) яких мають магнітний момент, але в яких відсутня спонтанна намагніченість
(з наук. літ.)
.