ПАРАЛОГІ́ЗМ

, у, ч., лог.

Ненавмисна логічна помилка, пов'язана з порушенням законів або правил логіки

Логіка Арістотеля на всі наступні віки відновила авторитет бесіди. Система логічних правил стала тим засобом, який дає змогу будь-якій грамотній людині уникати паралогізмів, а тим більше не допускати софістичних вивертів у живому процесі розмови

(з наук. літ.)

;

Окріпли їх мозки в диспутах, коли вони з хвалою глагольствували на одну тему pro i contra

[за і проти]

по приказу начальства, причім брали до помочі всі сто форм схоластичної риторики, всі роди і види софізмів і паралогізмів

(І. Франко)