ПАРАЛІЗУ́ЮЧИЙ

, а, е.

Те саме, що паралізува́льний.

Паралізуюча повага усунулася з її душі. Вона обвила його шию руками й повисла на ній

(О. Кобилянська)

;

Він з хвилину вдивлявся в Марка, ніби сподівався побачити на його обличчі той самий паралізуючий жах

(М. Трублаїні)

;

Я сповз у стан паралізуючого ступору і знову розпластався на підлозі

(Ю. Іздрик)

;

Відійшовши від паралізуючого бажання закуняти, яке виникає відразу потому, як остаточно відтанеш у теплі, я став витріщатися на тутешню публіку

(Любко Дереш)