ПА́ЙКА
, и, ж.
1
. Частка чого-небудь спільного, яка дістається комусь при розподілі
. При кожнім молоченню
[молоченні],
як робітники йшли на обід, Іван відбирав свою пайку, а відносив додому вночі(Л. Мартович)
;– Та чого там? Пайка моя в комуні чимала. За шість років утроє побільшала. Заберу її, заберу гроші на особисті витрати
(Д. Бузько)
;//
Шматок хліба, одержуваний за певними нормами на відповідний термін
.– Що ж це виходить? Ольга віддала нам свою пайку хліба. Так чи ні?
(В. Кучер)
;Лейтенант миттю розламав паляницю. Він розламав її все-таки на три рівні пайки – собі, товаришеві й Максимові
(І. Багряний)
.2
. перен.
Якась частина, певна кількість чого-небудь
. З задоволенням згадав
[Начко]
про скінчену вже пайку своєї денної праці(І. Франко)
;Не барячися сніданням, я перекинув через плече стрільбу й потяг в глибину лісу, бажаючи насамперед вдоволити свою жадобу ввійти в життя, злитися з ним, взяти в нім свою пайку
(М. Грушевський)
;Катерина, як найстарша з сестер, обрала собі найважчу пайку в загальному обов'язку: вартування біля хворого по ночах
(Ірина Вільде)
.◇
(1)
Ле́вова (ле́в'яча) па́йка (ча́стка, до́ля і т. ін.)
чого
– дуже багато або велика частина
.Лев'яча пайка часу, сили, здоровля
[здоров'я]
, енергії йшла на ту службу(С. Єфремов)
;За древнім правом дужого він
[Семен Іванович]
просто однімає лев'ячу частку заробітку в дочки й жінки...(Б. Антоненко-Давидович)
;Ага, інтелігент. Левову частку премії згріб. Разом з вами
(А. Крижанівський)
;Левова пайка нелегкої й небезпечної підпільної праці лягла на плечі провідників Зенка й Митаря
(М. Андрусяк)
.