СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПА́ЗУХА
, и, ж.
1
.
Простір між грудьми та одягом, що до них прилягає
.
Навантаживши свої пазухи, кишені та шапки накраденою яриною, .. виповзли
[Владко й Начко]
ровом до поблизького яру
(І. Франко)
;
Олійниченко поліз у пазуху, витяг з-під чумарки сувієць
[сувійчик]
якихсь паперів і подав Гордієві
(Б. Грінченко)
;
Він витяг з-за пазухи аркуш, згорнений учетверо, і подав Давидові
(А. Головко)
;
Тарапатий набиває кишені, вже скоро й пазуха в нього віддувається від добра
(Є. Гуцало)
;
* Образно.
Лай та собі дбай: твоя пазуха ближче
(прислів'я)
.
2
.
розм.
Те саме, що гру́ди 1, 2
.
Молодиці, гарно вив'язані квітчастими терновими хустками, несли клуночки та вузлики, чимало й з дітками при пазусі
(Дніпрова Чайка)
;
Коли було до материнської пазухи прикипить
[хлопчик],
замовкне, тільки сопе
(Остап Вишня)
;
Він лапнувся – пазуха була в крові – й насилу витяг бронзове жало, слизьке й невловне
(І. Білик)
;
* У порівн.
По два боки мілкого навесні і повноводого влітку, але незалежно від пори року завжди гомінкого і спішного Черемоша, між горбів і кичер, немов у глибокій жіночій пазусі, гніздилися двоє гірських сіл
(М. Матіос)
.
3
.
Розріз спереду в сорочці для зручності одягання через голову
.
Надіть сорочку пазухою назад
(Номис)
;
Плутала
[Мотря]
ниткою вздовж і поперек і по комірі, й по пазусі
(І. Нечуй-Левицький)
.
4
.
анат.
Заповнена повітрям порожнина в деяких органах тіла
.
Відтік із пазухи при набряку слизової оболонки може швидко порушуватися через те, що лобно-носовий канал відносно вузький
(з наук.-попул. літ.)
.
5
.
бот.
Заглибина між гілкою і стовбуром дерева або між основою листа та стеблом
.
Колючки стеблового походження легко відрізнити від листкових: вони знаходяться в пазусі листка
(з наук.-попул. літ.)
.
Аж го́лому по́за па́зухою по́вно
Відігрі́ти (ви́гріти, ви́годувати) / відігріва́ти змію́ (гадю́ку) бі́ля (ко́ло) [свого́] се́рця (за па́зухою)
Вси́пати (ки́нути, вки́нути і т. ін.) при́ску за очку́р (за па́зуху)
За сло́вом (pідше за слова́ми, по сло́во) до кише́ні (у кише́ню, рідше у па́зуху) не лі́зти (не ла́зити) / не полі́зти
Ка́мінь (каменю́ка, з ка́менем, з каменю́кою) за па́зухою
Пригрі́ти / пригріва́ти гадю́ку (га́дину, га́да, змію́ і т. ін.) [на гру́дях (у па́зусі, за па́зухою і т. ін.)]
Трима́ти (держа́ти) ка́мінь (каменю́ку) за па́зухою
Хова́ти ка́мінь (каменю́ку) за па́зухою
(1)
 
Як (мов, ні́би і т. ін.) у Бо́га (у Христа́, у ба́тька і т. ін.) за па́зухою (за двери́ма),
перев. зі сл.
жити
в достатках, безтурботно, заможно
.
Живе, як у батька за пазухою
(Номис)
;
– Житимеш у мене як у Бога за пазухою, і ситий, і одітий, і не голодний, і не холодний
(Панас Мирний)
;
[
Клим
:]
Днів через п'ять ми будемо на Запорожжі, а там порають, де звінчатись, куди заховатись, – та й будемо там жить як у Христа за пазухою
(І. Карпенко-Карий)
;
Староміські жили мов у Бога за дверима
(І. Франко)
;
– Пусте, – засміявся Гриць, – у машині як у Бога за пазухою
(О. Бердник)
.