СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПАЗУРИ́СТИЙ
, а, е.
З довгими пазурами
.
Не встиг і цвірінькнути
[горобець]
востаннє, як накрив його кіт своєю пазуристою лапою
(Панас Мирний)
;
Сокіл сідав Томашеві на груди, довбав їх гачкуватим дзьобом і шматував пазуристими лапами
(З. Тулуб)
;
Вона
[ворона]
стрепенулася, вдарила крильми, напружила пазуристі лапи свої – і вже вирвалася з Денискових рук
(Є. Гуцало)
;
* Образно.
За пів дня від гирла стояв давній город Ладога, а недалеко від нього той погост, у якому Доброчин сховав своїх родичів. Тепер його самого проймав страх. Він так давно не мав про них жоднісінької звістки, в Свенельда ж була довга й пазуриста рука
(І. Білик)
;
* У порівн.
Птах, як пазуристий кажан, затріпотів у моєму волоссі
(В. Шкляр)
;
// 
Який нагадує пазури; деталі якого схожі на пазури
.
Густі акації зчепилися вгорі пазуристим гіллям
(П. Колесник)
;
Біля копра височіли дивацько пазуристі машини
(Олесь Досвітній)
.