ПА́ЗЕЛЕНЬ

, і, ж.

Те саме, що про́зелень.

Все на світі має барву й відтіння пазелені: трави, листя на деревах, самі дерева, покрівлі собору, його стіни, навіть визолочені бані й шпилі

(П. Загребельний)

;

Під скалою яскріли клапті трав'яної пазелені, напоєні близькою водою

(М. Дочинець)

;

Перша пазелень на схилах Поміж торішньої трави...

(Л. Первомайський)