СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПАЗ
, а, ч.
1
.
Вузька, довга щілина між недостатньо пригнаними (див. при́гнаний
2
) дошками, колодами і т. ін
.
До початку штукатурення пази між колодами замазують розчином або набивають на пази дранку
(з наук.-попул. літ.)
.
2
.
Заглиблення, гніздо в якій-небудь деталі, якомусь приладі і т. ін., куди вставляється відповідний за розміром виступ іншої деталі
.
Якщо прядка скрипіла, бабуся підливала в пази олійки, і прядка продовжувала монотонно гудіти
(М. Чабанівський)
;
Ледь помiтнi виступи зайшли у пази, яблуко знову стало цiлим
(Г. Вдовиченко)
;
Залежно від вибору фрезерувальником відповідної фрези після процесу фрезування отримують результат – паз, шліц, зубці, шестерні, черв'як, канавка, гравюра
(з навч. літ.)
;
// 
Заглиблення в колоді, дошці і т. ін., у яке вставляють підігнаний виступ іншої
.
Дiд тримав догори вiстрям сосновий стовп, а батько наживлював у паз дошки
(Ю. Логвин)
.