ПА́ЖЕРЛИВИЙ
, а, е, розм.
Те саме, що ненаже́рливий.
Серце її билося в груді
[грудях],
як пташина в клітці, на котру вискочив пажерливий кіт(І. Франко)
;Свинячий гурт, уїдливий і пажерливий, зразу накидався на неї, рвав з рук, глушив її криком і мало не валив з ніг
(М. Коцюбинський)
;Знову настануть криваві дні, боротьба на життя і смерть. З одного боку, пажерлива ненаситна шляхта з забезпеченими у Польщі плечима, з другого боку, доведений до одчаю український народ у хатині без стін
(А. Чайковський)
; * Образно.
Пажерливі язики полум'я отруйно шипіли довкіл
(М. Андрусяк)
; * У порівн.
На стіні відбивається її кругла грудь, як гора, а губи байстрючка виглядають на стіні, як пажерливий змій
(В. Стефаник)
.