ПАДОЛИ́СТ
, ч.
1
. род.
у.
Те саме, що листопа́д 1
. Багряніють при дорозі клени, А у нас давно вже падолист
(Л. Дмитерко)
;Тоскний тріск у порожнім лісі, і пташиний колючий свист. Падолист. Де ж метелику сісти?
(В. Стус)
;Завершувався падолист, заглушені ожиною і обплутані хмелем, лаково блищали зелені вінички з лілейно-білими чарочками квіту
(М. Дочинець)
;Це коливання, цей тижневий падолист, це обважніле тло, немов червона паста
(С. Жадан)
.2
. род.
у.
Опале листя
. Шаленів жовтневий вітер. Гнув долі стрункі берези, встеляв стежки і алеї парку падолистом
(Н. Рибак)
;Шурхотить падолист, шемрає вiтер
(І. Драч)
.3
. род.
а,
заст.Народна назва одинадцятого місяця календарного року – листопада.
День 1 падолиста 1848 року був хмарний і понурий
(І. Франко)
;У падолисті вдарив мороз
(О. Маковей)
;Минув місяць падолист
(В. Малик)
.