СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПАДЛЮ́ЧИЙ
, а, е, розм.
1
.
Підлий, мерзенний, ганебний
.
[
Дмитро
:]
Всякому, хто тільки писне про тебе, – я вирву падлючого язика!
(М. Старицький)
;
Найкращий вiл пропав! .. Мабуть, падлючий Михайло так прив'язав його i не доглянув, що налигач якось обкрутнувся круг шиї, та й задавилася товаряка
(Б. Грінченко)
;
Балькаїза Довго буде ще шукати, Хто падлючих лаврів гідний
(Леся Українка)
.
2
.
Дуже поганий; препоганий
.
– Цей падлючий клімат діє на мене просто вбивчо
(П. Загребельний)
;
Знову ця падлюча тиша зав'язла у вухах
(О. Ульяненко)
.