СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ПАДЛЮ́КА
, и, ж. і ч., лайл.
Підла людина; негідник
.
Духа ж поступу й науки Хочуть вбити ті падлюки: Та не вб'ють, хоч їх сумління Лід, а їх серця – каміння...
(І. Франко)
;
– Може й були такі падлюки, що, рятуючи свою шкуру, кидали товариша на загибель... Напевне, були, але я таких, правду кажучи, не бачив
(Л. Письменна)
;
– Ти ж не стріляв, падлюко! Вакулу, твого товариша по боротьбі, вбивали царські сатрапи, а ти навіть не витягнув зброю! Ти не став поруч із ним, плечем до плеча!
(А. Кокотюха)
.