ПАДІ́ННЯ

, я, с.

Дія за знач. па́дати 1, 2, 5, 6, 9–11 і упа́сти

Крапля довбе камінь, не силою, а частим падінням

(І. Цюпа)

;

Рік падає, і спробуй – зупини Падіння. Вічність непоборна

(Л. Первомайський)

;

Захар теж упав під куп'ям, боляче ткнувши під ребра твердим патронташем. І здалося, що від його падіння здригнулася земля

(Іван Ле)

;

Один не спав зовсім, не лягав і не сідав, а для більшої бадьорості тримав у руках камінь, щоб той своїм падінням будив його

(П. Загребельний)

;

– Падіння цін і наді мною тяжить, мов петля

(М. Стельмах)

;

Цього разу симптоми виражені явно: раптовий біль у спині та животі.., що призводить до дегідратації і розвитку шокового стану, різке падіння тиску, психоз

(М. Кідрук)

;

З падінням держави Новгородської Русь втратила вельми цінного союзника в своєму давньому протистоянні з литовцями

(О. Авраменко, В. Авраменко)

перен.

Стан за знач. па́дати 7, 12

– Пам'ятайте, що не вторований шлях відкривається перед вами .. Будуть розчарування і падіння. Готові ви до цього?

(Д. Ткач)

;

– Я вже хотіла кинути садівництво, зневірилася зовсім, а потім згадала вас, Микито Івановичу, завжди бадьорого, жартівливого, загартованого труднощами, і зрозуміла, що це в мене просто тимчасове моральне падіння сил

(О. Гончар)

;

Жахливий був вираз її очей. Вся моральна твань, передчасна дозрілість і злісне смакування падіння відбились у тих темних нірках, як у мутному дзеркалі

(Ірина Вільде)

;

Панотець підвівся, блідий, перехняблений та жалюгідний у своєму падінні й гніві

(М. Стельмах)

спец.

Похиле положення щодо горизонтальної поверхні (землі, її шарів, річок і т. ін.)

У Рурському басейні (Німеччина) вугільні пласти мають в основному круте падіння, часто сильно тектонічно порушені, залягають на великій глибині, водо- і газонасичені

(з наук. літ.)

(1)

Паді́ння престо́лу

–

скасування влади монарха

Говорили, що в минулому він учитель, на війні здобув чин офіцера, але в дні падіння престолу перейшов разом із своїм батальйоном на бік революційних повсталих мас

(О. Гончар)

△

(2)

Ві́льне паді́ння,

фіз.

–

падіння тіла під дією його ваги в безповітряному просторі

Останній етап руху тіла, кинутого вертикально вгору, є вільним падінням

(з наук.-попул. літ.)

;

Під час вільного падіння поблизу поверхні Землі всі тіла рухаються з однаковим прискоренням

(з навч. літ.)

;

Незабаром “Гермес” завис на висоті чотирьохсот кілометрів над поверхнею. Але при тому ми не знаходились на орбіті – тобто не рухались у вільному падінні довкола планети, а непорушно висіли над її фіксованою ділянкою

(О. Авраменко)