ПА́ДАЮЧИЙ
, а, е.
Який падає вниз; пов'язаний з таким падінням
. Падаючий сніг ділав
[робив]
все так неясним, так темним, що вона небавом збилась з правої [правильної]
дороги і заблукала в лісі(І. Франко)
;На дахах сиділи люди з гаками і довгими жердками й гасили падаючі іскри, а горіючі куски скидали вниз
(А. Чайковський)
;Безугла
[безпросвітна]
ніч, вологою набрякла, лічила з ринви падаючі краплі і м'язи спазмом зводила мені(П. Мовчан)
;Рука піднесена – рука занесена. Рано чи пізно така рука падає вниз. А падаюча десниця якщо й не караюча, то неодмінно шкулька, погрозлива
(П. Загребельний)
; * Образно.
Очі дівчини – дві падаючі зорі, що чудом заблукали сюди і зупинилися на ніжному личку
(О. Бердник)
; * У порівн.
Слова не коштували нічого, але так і просилися в душу, як падаючі метеорити на землю
(О. Чорногуз)
.