СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ПА́ДАТИ
, аю, аєш, недок.
1
.
тільки 3 ос.
Переміщатися, валитися (див. вали́тися
1
1), спрямовуватися і т. ін. зверху вниз під дією власної ваги
.
Слуха
[Маланка],
як стиха лущиться зерно з перестиглого колоса, м'яко пада на землю
(М. Коцюбинський)
;
Листя падає огненними метеликами, і чути звук кожної шпильки з сосни
(Ю. Яновський)
;
– У нас оце якраз яблука падають... Вийдеш на світанку, а вони – бух, бух
(Григорій Тютюнник)
;
Коріння слабне, дерево падає, не відчуваючи болю й не усвідомлюючи загибелі
(Г. Пагутяк)
;
// 
Випадати (про сніг, дощ і т. ін.)
.
Пада сніг, степи вкриває; Хуга б'є в моє вікно
(П. Грабовський)
;
На вулиці нікого не було, бо падала мжичка
(І. Муратов)
;
А потім сонце відсунуло тіні ночі, дощ перестав падати
(Н. Рибак)
;
Злива пада рівно на всіх, а сонце тільки на тих, що на галяві
(Ю. Мушкетик)
;
// 
Текти, спадати зверху вниз (про води потоку, річки і т. ін.)
.
Вода ллється на колеса зверху, обливає їх білою піною і падає довгими пасмами в глибоку долину
(І. Нечуй-Левицький)
;
Падають потоки, в розскелинах дорога в'ється
(Олена Пчілка)
;
Цей ручай гомінкий – в долині внизу ставав справжньою річкою, що бігла по камінцях, падала водоспадами і ніколи не вгавала
(Ю. Яновський)
;
Вона бачить лише найближчі гілки. Краплі падають на пальці її ніг
(С. Андрухович)
;
// 
Виділятися з атмосфери; осідати (про туман, росу і т. ін.)
.
– Коли вже на цвіт падає погожа роса, я до схід сонця буджу бджолу на роботу
(М. Стельмах)
;
Туман ще зранку падає, тому в найближчому селі доведеться заночувати
(з публіц. літ.)
;
* У порівн.
– Я до тебе літатиму З хмари на розмову. На розмову тихо-сумну, На раду з тобою; Опівночі падатиму Рясною росою
(Т. Шевченко)
;
// 
Заходити, сідати (про сонце)
.
Вечір тихий; сонечко за гору пада, блищить вода
(Марко Вовчок)
;
Падало сонце. Нечутно гриміло за рікою нагартованим за день жовтожаром
(М. Хвильовий)
.
2
.
Валитися на землю, втрачаючи рівновагу, опору в основі, в ногах
.
Статуя хитається і враз із п'єдесталом падає додолу
(Леся Українка)
;
З хмар починали бити блискавки, – вціляли то в одно, то в друге дерево, що з великим гуком, ніби прощаючись із життям, падали, валились на землю
(С. Скляренко)
;
Він хапається руками за сосну, але втриматися не може і падає обличчям у сніг
(Григорій Тютюнник)
;
// 
Швидко опускатися, сідаючи, лягаючи і т. ін
.
Доря не хтів вставати. Витріщав очі, налякані світлом, і падав знов на подушку
(М. Коцюбинський)
;
Анна падає в знесиллі на широкий ослін в альтанці
(Леся Українка)
;
Восени прилітають невідомі птиці, З дивним криком падають на ріку
(М. Рильський)
;
Управитель поспішає до коня, стромляє ногу в стремено і некрасиво, по-бабськи, падає на сідло
(М. Стельмах)
;
// 
Валитися, руйнуючись
.
Стіна тріснула, розійшлася, балки підгнивали-падали, димарі наполовину стриміли
(Панас Мирний)
;
Стеля падала, і по стінах текло...
(О. Гончар)
.
3
.
Схилятися вниз, опускатися
.
Руки падають, і він мовчить, безсилий
(М. Рильський)
;
[
Шабанов
:]
Шлагбаум падає... Дивлюсь – вагонами вже наших родичів антихристи везуть на захід, з дітьми й старими!..
(О. Довженко)
;
Похнюплена голова його зів'яло падає на груди
(О. Гончар)
;
// 
Звисати, спадати (перев. про волосся)
.
Сидить дитина – бліде-бліде личко і чорно-русе волосся аж поза сухенькі плечечки
[плечики]
пада
(Марко Вовчок)
;
На голову Франка накинула хустку, що з-під неї падали дві довгі коси, перев'язані червоними стрічками
(С. Чорнобривець)
;
З-під шапки чорний чуб падає на веселі очі
(М. Стельмах)
;
// 
перен.
Опускатися круто, уступами
.
Від клуні стежка круто падає в яр з холодною джерельною водою
(Григорій Тютюнник)
;
// 
перен.
Знижуватися (про течію, рівень води у водоймищах)
.
Без дощів навесні практично на всіх річках падає течія, падає рівень води
(з навч. літ.)
.
4
.
перен.
Доходити, долітати, доноситися, ставати чутним (про голос, звуки, пісні і т. ін.)
.
З туману, як з хмари, плив голос і падав між люди
(М. Коцюбинський)
;
Пісня вже падала біля мене – про удівоньку, що пшениченьку сіє
(О. Копиленко)
.
5
.
Розповсюджуючись десь, по якій-небудь поверхні, покривати її собою (про світло, тінь і т. ін.)
.
Світлий промінь пада В садову гущінь
(П. Грабовський)
;
Чудесне буває море влітку, коли сонце падає безконечною дорогою на хвилі
(Ю. Яновський)
;
На стіни падала ряба тінь від кущів бузку
(П. Панч)
;
З відчинених дверей на подвір'я падало світло
(І. Муратов)
;
// 
Звертатися в чий-небудь бік, спрямовуватися на щось (про погляд, очі і т. ін.)
.
Його очі все падали на те місце, де колись-то бачив чорну даму, але її не було там
(І. Франко)
;
Погляд її падає на Гелену, немов пронизує її і немов бачить крізь неї
(Леся Українка)
;
// 
перен.
Установлюватися, наставати (про ніч, вечір і т. ін.)
.
Коли падала ніч і все сліпила, тінями блукали
[повстанці]
по лісу, по березі річки, по вгородах, жадно шукаючи зустрічей...
(А. Головко)
;
У трави тихо вечір падав
(С. Воскрекасенко)
;
// 
на кого, перен.
Поширюватися на кого-небудь; стосуватися когось
.
– Не забувся, але, поміркуй, хто підказав мені, коли побачив сірники? Значить, вина падає на тебе, а я наче й збоку собі стою...
(М. Стельмах)
.
6
.
Ставати меншим, знижуватися (про те, що вимірюється, обліковується)
.
Був
[Дорош]
зайнятий своїми думками: надої падають, кормів не вистачає
(Григорій Тютюнник)
;
– На всі наші товари, окрім щетини, падає ціна
(М. Стельмах)
;
На мої плечі скочується ще й нова турбота. Падає видобуток вольфраму
(Ю. Мушкетик)
;
// 
Вказувати на пониження тиску (про барометр, манометр і т. ін.)
.
Коли барометр падає, море штормує, багато подій приходить таких, що дивно стає, де вони могли взятися
(Ю. Яновський)
.
7
.
перен.
Утрачатися або зменшуватися (про віру, надію, сили і т. ін.)
.
Не злюбив Василь дворових більш ніж Йосипенка. Гірко йому було у ті часи. Віра в добро людське мерхла, падала у його
[нього]
(Панас Мирний)
;
Душа розпливається, Падають сили
(А. Кримський)
;
Надія падає, як в морі день
(Ю. Яновський)
.
8
.
Діставатися кому-небудь, припадати на когось (про те, що можна порахувати)
.
Найбільше голосів падало на .. дотеперішнього війта
(І. Франко)
;
// 
Приходитися, випадати на чию-небудь долю
.
На підставі формального акта, все, що мав Гордій, припадало Ганні. На неї падала повинність упорядкувати справу
(Б. Грінченко)
;
– Дитина й задихнулася. У матері на руках. Мати плаче. “Чи багато на людину може падати?” – думав директор, простуючи до контори
(Ю. Яновський)
;
Зося Романовська зразу ж по благанні дзвона збагнула, яке горе падає на неї з цими притихлими мідними звуками
(М. Стельмах)
.
9
.
Гинути в бою, поєдинку
.
О, не даремно, ні, в степах гули гармати, і ллялась наша кров, і падали брати...
(В. Сосюра)
;
Німецькі танки били з гармат і кулеметів. Бійці падали в глибокий сніг, і їхніх трупів не було видно
(Григорій Тютюнник)
;
Лісовиків уже ганяли, як солоних зайців. Гинули один за одним. Падали в бою, помирали від ран, потрапляли в засідки
(В. Шкляр)
;
// 
Бути захопленим військом противника (про місто, населений пункт, укріплення і т. ін.)
.
Незабаром вийшли
[війська 2-го Українського фронту]
до міста Васлуй і, оволодівши ним, швидко просувались на південь. Падали одне за одним міста Роман, Бакеу, Бирлад, Хуші
(О. Гончар)
;
// 
Помирати (у 1 знач.), переставати жити
.
Падають потроху люди навколо. Нема вже в мене ні страху, ні жалю до себе. .. Важко бути одному
(О. Довженко)
;
// 
Переставати діяти, скасовуватися (про політичний лад, уряд і т. ін.), занепадати (про державу, князівство і т. ін.)
.
Радянський політичний лад у 80-ті роки ХХ ст. зазнавав постійних внутрішніх ризиків, спроб внутрішнього реформування, тому його цілісність і стрункість почали падати, результатом чого стало повне його зникнення
(із журн.)
.
10
.
Випадати, вивалюватися (про зуби, волосся і т. ін.).
Молочні зуби починають падати приблизно в 6 років
(з навч. літ.)
;
Суха лупа з'являється у вигляді сухих, білих і незакріплених частинок або лусочок, які утворюються на шкірі голови, тому волосся падає
(із журн.)
.
11
.
Переставати існувати, гинути (про тварин); дохнути
.
– Я ще не дуже роздивився, але мені ясно й так, чого зимою падали телята. Тому, що в приміщеннях було холодно і молодняк випоювався водою, а не молоком...
(Григорій Тютюнник)
;
Трофейні важкі битюги й красиві чистокровні рисаки спадали в тілі за кілька важких переходів, виснажувались на очах і падали в горах на кожнім кілометрі
(О. Гончар)
.
12
.
перен.
Опускатися морально: втрачати значення, авторитет або потрапляти у становище, яке заслуговує осуду
.
Чим більше зростала вагомість Зубова, тим помітніше падав авторитет Безбородька. Катерина не позбавила його ні власності, ні титулів та чинів, але все прохолодніше ставилася до нього
(В. Малик)
.
13
.
Припадати на який-небудь склад (про наголос)
.
Наголос падає на другий склад
.
Опуска́тися (па́дати, става́ти, схиля́тися, устава́ти і т. ін.) / опусти́тися (упа́сти, ста́ти, схили́тися, уста́ти і т. ін.) на колі́на (навко́лішки, ниць і т. ін.) <Схиля́ти (преклоня́ти) / схили́ти (преклони́ти) колі́на>
(1)
 
Па́дати в обі́йми
кому
кидатися комусь на груди, щоб обійнятися
.
Кидається
[Річард]
до дверей, стрівається з Джонатаном, вони падають один одному в обійми
(Леся Українка)
;
Розмахнув
[Віталик]
руки, і вона просто в обійми падає йому
(О. Гончар)
;
– Де моя дружина? Присутні розступилися і пропустили молоду вродливу жінку. – О, Юзефе, – тільки й вимовила вона, падаючи в обійми чоловіка
(В. Лис)
;
Підо́зра па́дає / впаде́
Припада́ти (ки́датися, па́дати і т. ін.) до ніг
[Аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) / лягти́ (упа́сти) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.)
[Аж] ми́ло па́дає ([клубка́ми] ко́титься, лети́ть і т. ін.)
А́кції па́дають / упа́ли
Вали́тися (леті́ти, па́дати і т. ін.) з рук
Вали́тися (па́дати) / звали́тися з ніг
Вали́тися (па́дати, рідше хили́тися) від ві́тру
Впада́ти (па́дати, врі́зуватися) / впа́сти (врі́затися) в ду́шу
Впада́ти (рідше па́дати) / впа́сти в о́ко (в о́чі, у ві́чі)
Дух па́дає (занепада́є) / упа́в (занепа́в)
Занепада́ти (па́дати) / занепа́сти (упа́сти) ду́хом
За ши́ю [па́дати (потрапля́ти, си́патися і т. ін.)]
Лежа́ти (па́дати) / лягти́ (впа́сти) кри́жем
[Ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не] вмира́ти (помира́ти, ло́патися, па́дати і т. ін.) / вме́рти (поме́рти, ло́пнути, покоти́тися [по́котом], впа́сти і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу) <Ма́ло не поло́пати зо смі́ху>
(2)
 
Па́дати / впа́сти в безо́дню
:
а)
 
безслідно минати, щезати
.
В безодню Падали, як олово, віки
(В. Сосюра)
;
Її
[Сані]
піднесення вже падало в безодню
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Десь поблизу, на чорному березі, розітнувся такий жахливий, такий пронизливий жіночий крик, – такий несамовитий зойк із чийогось горла: серця присутніх ойкнули, захололи на мить, ніби впали в безодню
(В. Барка)
;
б)
 
потрапляти в дуже скрутне, безвихідне становище
.
Ігор щохвилі глибше розумів, у яку безодню падає. Та вороття не було. Треба врятувати Тамілу, будь-що врятувати
(Л. Дмитерко)
;
– Ви прагматичніші, ви не знаєте, що воно таке – падати в безодню. Скільки пристрасних кохань, до безтями, до думки про самогубство... Що ви можете про це знати?!!
(І. Роздобудько)
;
(3)
 
Па́дати / впа́сти в оча́х
кого, чиїх
втрачати авторитет і повагу до себе з боку інших або потрапляти у становище, яке заслуговує осуду
.
Чим нижче падав в очах військ Денікін, тим вище підносився він, Врангель, в своєму ореолі вигнанця
(О. Гончар)
;
Що більше й дотепніше вони
[юнаки]
висміювали все, що віддаляється від моди, або те, що невдало наслідує моду, то нижче падали в її
[Матильди]
очах
(Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля)
;
– ...А ви, Юра, кгм... взагалі! Впали в моїх очах кгм... нижче плінтуса! Навіщо ви казали восьмикласникам, що руки мити шкідливо?
(Любко Дереш)
;
(4)
 
Па́дати / впа́сти з п'єдеста́лу
втрачати авторитет, повагу, високе громадське становище і т. ін
.
Не ідеалізуйте мене, я насправжки скажу, що я сьогодні боюся, я вже раз падала з п'єдесталу, .. удруге сього не хотіла б
(Леся Українка)
;
– Хоч я .. її тепер не знаю, себто що з неї виробилося, але мені дає її давніша істота запоруку, що низько вона ніколи з свого “п'єдесталу” не впаде
(О. Кобилянська)
;
(5)
 
Па́дати / впа́сти (ки́нутися, па́сти і т. ін.) на колі́на (в колі́на, навко́лішки, ниць, рідко на всі чоти́ри) <Упада́ти / впа́сти в но́ги (до ніг, ниць)>
перед ким і без дод.
:
а)
 
ставати на коліна перед ким-, чим-небудь, благаючи про щось, просячи що-небудь.
Троянці всі замурмотали, Дидоні низько в ноги пали .. Помилуй, пані благородна! Не дай загинуть головам
(І. Котляревський)
;
– Я батькові до ніг упаду .. Як не віддасть мене батько за тебе, я вмру!
(Марко Вовчок)
;
б)
 
виявляти кому-небудь велику шану.
Гірко, принизливо було Ганні відчути себе відстороненою. Чи давно ще падали перед нею ниць, пісень про неї співали
(О. Гончар)
;
в)
 
підкорятися чиїй-небудь волі, чиємусь впливу і т. ін.; скорятися.
Ось, бачу, пре табун стиляг. .. Один з них, бачу, он побіг і вашингтонцю впав до ніг
(С. Олійник)
;
г)
 
принижуючись, просити пощади, помилування.
– Курило не з тих, що падають на коліна. Степан Курило – герой!
(Д. Бедзик)
;
Вдихну у груди пломінь блискавиць – Щоб перед ворогом не падать ниць
(Д. Павличко)
;
– У нас і кращі падають на всі чотири й лижуть Орлову чоботи! – зловтішно мовив слідчий
(Валерій Шевчук)
;
А вона? Мала б упасти перед ним на коліна, ридати, битися об брудний камінь, вимолювати помилування для того лицаря, для себе самої, для свого народу – і не могла
(П. Загребельний)
;
ґ)
 
виявляти до кого-небудь сильне почуття вдячності, захоплення, почувати трепет перед кимось і т. ін.
– Я місця не знайду .. Почервоніла, зраділа, ледве у ноги не впала дядині
(Ганна Барвінок)
;
Все впало ниць перед могутністю Юріштана
(Г. Хоткевич)
;
Я бачу... ти ідеш прекрасна, як любов, Я упаду до ніг твоїх...
(М. Рильський)
;
(6)
 
Па́дати (ки́датися) / упа́сти (ки́нутися) в но́ги (під но́ги, до ніг і т. ін.)
кому, кого, до кого і без дод.
:
а)
 
усіляко принижуючись, просити пощади, помилування і т. ін., перев. стаючи на коліна.
Закусив
[Гервасій]
нижню губу, рвонув угору арапник, але .. одразу ж опустив його на гриву коня, загигикав: – Ще будеш мені в ноги падати, будеш чоботи лизати, щоб найняв у економію
(М. Стельмах)
;
– А нуте, провчіть її, щоб знала – як бариню обдурю... – Панійко! голубонько! – не дала договорити Уляна і кинулась у ноги
(Панас Мирний)
;
б)
 
звертатися до кого-небудь з уклінним проханням.
Починаючи з середини тижня, ходили по вулицях молодиці з розпущеними косами і падали в ноги, прохаючи на весілля
(М. Коцюбинський)
;
в)
 
виявляти до кого-небудь почуття великої вдячності.
[
Служебка
:]
Цілую руці, пане, і падаю до ніжок, красна дяка, що пан дозволили мені, служебці підлій, витягнути пана з гнилої ями за шляхетні вушка
(Леся Українка)
;
– Та ти мені в ноги падай за те, що я твого вишкребка весь вік годую
(Григорій Тютюнник)
;
г)
 
підкорятися чиїй-небудь волі, чиємусь впливові і т. ін.; скорятися.
Київ. Тут з особливою жорстокістю лютує ворог. Та столиця України не падає до ніг хижих завойовників
(Д. Бедзик)
;
ґ)
 
виявляти кому-небудь велику шану.
– Не чули про Роксолану? Таж вона стала турецькою султаншею! Була дружина Сулеймана Пишного. Уся Європа їй до ніг падала
(П. Загребельний)
;
(7)
 
Па́дати (спада́ти) / впа́сти на го́лову
чию, кому і без дод.
несподівано з'являтися, виникати у кого-небудь внаслідок важких обставин (про труднощі, випробування і т. ін.)
.
Та не скоро ще ця виснажлива праця принесла радість своїм трудівникам. Важкі випробування падали на їх голови одне за одним
(О. Довженко)
;
– Іноді величезне горе, що спадає на голову, менше вражає, як дрібничкова неприємність
(Олесь Досвітній)
;
Лихо, що несподівано впало їй на голову, зламало, придавило бідну жінку
(Б. Грінченко)
;
Розпада́тися (па́дати) / розпа́стися (впа́сти) пра́хом (на прах, у прах)
Се́рце па́дає (обрива́ється) / впа́ло (обірва́лося)
(8)
 
[Так і] па́дати
коло кого – чого, рідше за ким – чим
:
а)
 
доглядати кого-, що-небудь, турбуватися про когось, щось
.
А коло дитини Так і пада
[Наймичка],
ніби мати
(Т. Шевченко)
;
Давно вже він не робив нічого: не здолав. Падала коло всього сама Маруся
(Марко Вовчок)
;
– Пас, пас ціле Боже літо, падав за скотиною
(Г. Косинка)
;
б)
 
упадати за ким-небудь, запобігати ласки в когось
.
А вже Парасці – скажи вона слово – він і в огонь піде! так і пада коло неї, здалека побачить – шапку здіймає, здоровкається
(Панас Мирний)
;
Ластівкою падала коло мене дівчина...
(М. Коцюбинський)
;
Пані та панянки – усі в модному вбранні, пахтять, мов квітник, очима стріляють, знайомих і незнайомих панів вистрілюють, а ті так і падають, до ручок припадають, мов підкошені
(І. Роздобудько)
;
Тінь па́дає (ляга́є) / упа́ла (лягла́)
Усі́ ши́шки́ летя́ть (па́дають) [на го́лову]
Хай (хоч) камі́ння з не́ба [па́дає]
Шулі́кою (як (мов, ні́би і т. ін.) шулі́ка (шуля́к)) наліта́ти (ки́датися, па́дати і т. ін.) / налеті́ти (ки́нутися, впа́сти і т. ін.)
(9)
 
[Як (мов, ні́би і т. ін)] па́дати / впа́сти з не́ба,
перев. із запереч.
діставатися кому-небудь дуже легко, без зусиль, труднощів і т. ін
.
Нове не падає з неба в готовому вигляді. Воно завойовує свої права поступово
(Л. Дмитерко)
;
Наші перемоги не падали нам з неба, а здобувалися у важкій боротьбі з ворожим оточенням
(В. Козаченко)
;
У нас поки що так: хто робить, той і має. З неба не падає нікому
(В. Дрозд)
;
Biн подолав такі непрохіддя, що з'явився в Італії, мовби впав з неба
(П. Загребельний)
;
– Яка зустріч! Ти просто як з неба впав
(П. Запаренко)
.