ПА́ДАТИ

, аю, аєш, недок.

тільки 3 ос.

Переміщатися, валитися (див. вали́тися

1), спрямовуватися і т. ін. зверху вниз під дією власної ваги

Слуха

[Маланка],

як стиха лущиться зерно з перестиглого колоса, м'яко пада на землю

(М. Коцюбинський)

;

Листя падає огненними метеликами, і чути звук кожної шпильки з сосни

(Ю. Яновський)

;

– У нас оце якраз яблука падають... Вийдеш на світанку, а вони – бух, бух

(Григорій Тютюнник)

;

Коріння слабне, дерево падає, не відчуваючи болю й не усвідомлюючи загибелі

(Г. Пагутяк)

;

Випадати (про сніг, дощ і т. ін.)

Пада сніг, степи вкриває; Хуга б'є в моє вікно

(П. Грабовський)

;

На вулиці нікого не було, бо падала мжичка

(І. Муратов)

;

А потім сонце відсунуло тіні ночі, дощ перестав падати

(Н. Рибак)

;

Злива пада рівно на всіх, а сонце тільки на тих, що на галяві

(Ю. Мушкетик)

;

Текти, спадати зверху вниз (про води потоку, річки і т. ін.)

Вода ллється на колеса зверху, обливає їх білою піною і падає довгими пасмами в глибоку долину

(І. Нечуй-Левицький)

;

Падають потоки, в розскелинах дорога в'ється

(Олена Пчілка)

;

Цей ручай гомінкий – в долині внизу ставав справжньою річкою, що бігла по камінцях, падала водоспадами і ніколи не вгавала

(Ю. Яновський)

;

Вона бачить лише найближчі гілки. Краплі падають на пальці її ніг

(С. Андрухович)

;

Виділятися з атмосфери; осідати (про туман, росу і т. ін.)

– Коли вже на цвіт падає погожа роса, я до схід сонця буджу бджолу на роботу

(М. Стельмах)

;

Туман ще зранку падає, тому в найближчому селі доведеться заночувати

(з публіц. літ.)

;

* У порівн.

– Я до тебе літатиму З хмари на розмову. На розмову тихо-сумну, На раду з тобою; Опівночі падатиму Рясною росою

(Т. Шевченко)

;

Заходити, сідати (про сонце)

Вечір тихий; сонечко за гору пада, блищить вода

(Марко Вовчок)

;

Падало сонце. Нечутно гриміло за рікою нагартованим за день жовтожаром

(М. Хвильовий)

Валитися на землю, втрачаючи рівновагу, опору в основі, в ногах

Статуя хитається і враз із п'єдесталом падає додолу

(Леся Українка)

;

З хмар починали бити блискавки, – вціляли то в одно, то в друге дерево, що з великим гуком, ніби прощаючись із життям, падали, валились на землю

(С. Скляренко)

;

Він хапається руками за сосну, але втриматися не може і падає обличчям у сніг

(Григорій Тютюнник)

;

Швидко опускатися, сідаючи, лягаючи і т. ін

Доря не хтів вставати. Витріщав очі, налякані світлом, і падав знов на подушку

(М. Коцюбинський)

;

Анна падає в знесиллі на широкий ослін в альтанці

(Леся Українка)

;

Восени прилітають невідомі птиці, З дивним криком падають на ріку

(М. Рильський)

;

Управитель поспішає до коня, стромляє ногу в стремено і некрасиво, по-бабськи, падає на сідло

(М. Стельмах)

;

Валитися, руйнуючись

Стіна тріснула, розійшлася, балки підгнивали-падали, димарі наполовину стриміли

(Панас Мирний)

;

Стеля падала, і по стінах текло...

(О. Гончар)

Схилятися вниз, опускатися

Руки падають, і він мовчить, безсилий

(М. Рильський)

;

[

Шабанов

Шлагбаум падає... Дивлюсь – вагонами вже наших родичів антихристи везуть на захід, з дітьми й старими!..

(О. Довженко)

;

Похнюплена голова його зів'яло падає на груди

(О. Гончар)

;

Звисати, спадати (перев. про волосся)

Сидить дитина – бліде-бліде личко і чорно-русе волосся аж поза сухенькі плечечки

[плечики]

пада

(Марко Вовчок)

;

На голову Франка накинула хустку, що з-під неї падали дві довгі коси, перев'язані червоними стрічками

(С. Чорнобривець)

;

З-під шапки чорний чуб падає на веселі очі

(М. Стельмах)

;

перен.

Опускатися круто, уступами

Від клуні стежка круто падає в яр з холодною джерельною водою

(Григорій Тютюнник)

;

перен.

Знижуватися (про течію, рівень води у водоймищах)

Без дощів навесні практично на всіх річках падає течія, падає рівень води

(з навч. літ.)

перен.

Доходити, долітати, доноситися, ставати чутним (про голос, звуки, пісні і т. ін.)

З туману, як з хмари, плив голос і падав між люди

(М. Коцюбинський)

;

Пісня вже падала біля мене – про удівоньку, що пшениченьку сіє

(О. Копиленко)

Розповсюджуючись десь, по якій-небудь поверхні, покривати її собою (про світло, тінь і т. ін.)

Світлий промінь пада В садову гущінь

(П. Грабовський)

;

Чудесне буває море влітку, коли сонце падає безконечною дорогою на хвилі

(Ю. Яновський)

;

На стіни падала ряба тінь від кущів бузку

(П. Панч)

;

З відчинених дверей на подвір'я падало світло

(І. Муратов)

;

Звертатися в чий-небудь бік, спрямовуватися на щось (про погляд, очі і т. ін.)

Його очі все падали на те місце, де колись-то бачив чорну даму, але її не було там

(І. Франко)

;

Погляд її падає на Гелену, немов пронизує її і немов бачить крізь неї

(Леся Українка)

;

перен.

Установлюватися, наставати (про ніч, вечір і т. ін.)

Коли падала ніч і все сліпила, тінями блукали

[повстанці]

по лісу, по березі річки, по вгородах, жадно шукаючи зустрічей...

(А. Головко)

;

У трави тихо вечір падав

(С. Воскрекасенко)

;

на кого, перен.

Поширюватися на кого-небудь; стосуватися когось

– Не забувся, але, поміркуй, хто підказав мені, коли побачив сірники? Значить, вина падає на тебе, а я наче й збоку собі стою...

(М. Стельмах)

Ставати меншим, знижуватися (про те, що вимірюється, обліковується)

Був

[Дорош]

зайнятий своїми думками: надої падають, кормів не вистачає

(Григорій Тютюнник)

;

– На всі наші товари, окрім щетини, падає ціна

(М. Стельмах)

;

На мої плечі скочується ще й нова турбота. Падає видобуток вольфраму

(Ю. Мушкетик)

;

Вказувати на пониження тиску (про барометр, манометр і т. ін.)

Коли барометр падає, море штормує, багато подій приходить таких, що дивно стає, де вони могли взятися

(Ю. Яновський)

перен.

Утрачатися або зменшуватися (про віру, надію, сили і т. ін.)

Не злюбив Василь дворових більш ніж Йосипенка. Гірко йому було у ті часи. Віра в добро людське мерхла, падала у його

[нього]

(Панас Мирний)

;

Душа розпливається, Падають сили

(А. Кримський)

;

Надія падає, як в морі день

(Ю. Яновський)

Діставатися кому-небудь, припадати на когось (про те, що можна порахувати)

Найбільше голосів падало на .. дотеперішнього війта

(І. Франко)

;

Приходитися, випадати на чию-небудь долю

На підставі формального акта, все, що мав Гордій, припадало Ганні. На неї падала повинність упорядкувати справу

(Б. Грінченко)

;

– Дитина й задихнулася. У матері на руках. Мати плаче. “Чи багато на людину може падати?” – думав директор, простуючи до контори

(Ю. Яновський)

;

Зося Романовська зразу ж по благанні дзвона збагнула, яке горе падає на неї з цими притихлими мідними звуками

(М. Стельмах)

Гинути в бою, поєдинку

О, не даремно, ні, в степах гули гармати, і ллялась наша кров, і падали брати...

(В. Сосюра)

;

Німецькі танки били з гармат і кулеметів. Бійці падали в глибокий сніг, і їхніх трупів не було видно

(Григорій Тютюнник)

;

Лісовиків уже ганяли, як солоних зайців. Гинули один за одним. Падали в бою, помирали від ран, потрапляли в засідки

(В. Шкляр)

;

Бути захопленим військом противника (про місто, населений пункт, укріплення і т. ін.)

Незабаром вийшли

[війська 2-го Українського фронту]

до міста Васлуй і, оволодівши ним, швидко просувались на південь. Падали одне за одним міста Роман, Бакеу, Бирлад, Хуші

(О. Гончар)

;

Помирати (у 1 знач.), переставати жити

Падають потроху люди навколо. Нема вже в мене ні страху, ні жалю до себе. .. Важко бути одному

(О. Довженко)

;

Переставати діяти, скасовуватися (про політичний лад, уряд і т. ін.), занепадати (про державу, князівство і т. ін.)

Радянський політичний лад у 80-ті роки ХХ ст. зазнавав постійних внутрішніх ризиків, спроб внутрішнього реформування, тому його цілісність і стрункість почали падати, результатом чого стало повне його зникнення

(із журн.)

Випадати, вивалюватися (про зуби, волосся і т. ін.).

Молочні зуби починають падати приблизно в 6 років

(з навч. літ.)

;

Суха лупа з'являється у вигляді сухих, білих і незакріплених частинок або лусочок, які утворюються на шкірі голови, тому волосся падає

(із журн.)

Переставати існувати, гинути (про тварин); дохнути

– Я ще не дуже роздивився, але мені ясно й так, чого зимою падали телята. Тому, що в приміщеннях було холодно і молодняк випоювався водою, а не молоком...

(Григорій Тютюнник)

;

Трофейні важкі битюги й красиві чистокровні рисаки спадали в тілі за кілька важких переходів, виснажувались на очах і падали в горах на кожнім кілометрі

(О. Гончар)

перен.

Опускатися морально: втрачати значення, авторитет або потрапляти у становище, яке заслуговує осуду

Чим більше зростала вагомість Зубова, тим помітніше падав авторитет Безбородька. Катерина не позбавила його ні власності, ні титулів та чинів, але все прохолодніше ставилася до нього

(В. Малик)

Припадати на який-небудь склад (про наголос)

Наголос падає на другий склад

Опуска́тися (па́дати, става́ти, схиля́тися, устава́ти і т. ін.) / опусти́тися (упа́сти, ста́ти, схили́тися, уста́ти і т. ін.) на колі́на (навко́лішки, ниць і т. ін.) <Схиля́ти (преклоня́ти) / схили́ти (преклони́ти) колі́на>

див.

опуска́тися

;

(1)

Па́дати в обі́йми

кому

–

кидатися комусь на груди, щоб обійнятися

Кидається

[Річард]

до дверей, стрівається з Джонатаном, вони падають один одному в обійми

(Леся Українка)

;

Розмахнув

[Віталик]

руки, і вона просто в обійми падає йому

(О. Гончар)

;

– Де моя дружина? Присутні розступилися і пропустили молоду вродливу жінку. – О, Юзефе, – тільки й вимовила вона, падаючи в обійми чоловіка

(В. Лис)

;

Підо́зра па́дає / впаде́

див.

підо́зра

;

Припада́ти (ки́датися, па́дати і т. ін.) до ніг

див.

припада́ти

◇

[Аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) / лягти́ (упа́сти) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т. ін.)

див.

ляга́ти

;

[Аж] ми́ло па́дає ([клубка́ми] ко́титься, лети́ть і т. ін.)

див.

ми́ло

;

А́кції па́дають / упа́ли

див.

а́кція

;

Вали́тися (леті́ти, па́дати і т. ін.) з рук

див.

вали́тися

;

Вали́тися (па́дати) / звали́тися з ніг

див.

вали́тися

;

Вали́тися (па́дати, рідше хили́тися) від ві́тру

див.

вали́тися

;

Впада́ти (па́дати, врі́зуватися) / впа́сти (врі́затися) в ду́шу

див.

впада́ти

;

Впада́ти (рідше па́дати) / впа́сти в о́ко (в о́чі, у ві́чі)

див.

впада́ти

;

Дух па́дає (занепада́є) / упа́в (занепа́в)

див.

дух

;

Занепада́ти (па́дати) / занепа́сти (упа́сти) ду́хом

див.

занепада́ти

;

За ши́ю [па́дати (потрапля́ти, си́патися і т. ін.)]

див.

ши́я

;

Лежа́ти (па́дати) / лягти́ (впа́сти) кри́жем

див.

лежа́ти

;

[Ма́ло (ледь, ле́две і т. ін.) не] вмира́ти (помира́ти, ло́патися, па́дати і т. ін.) / вме́рти (поме́рти, ло́пнути, покоти́тися [по́котом], впа́сти і т. ін.) від (зі) смі́ху (від ре́готу) <Ма́ло не поло́пати зо смі́ху>

див.

умира́ти

;

(2)

Па́дати / впа́сти в безо́дню

а)

безслідно минати, щезати

В безодню Падали, як олово, віки

(В. Сосюра)

;

Її

[Сані]

піднесення вже падало в безодню

(Б. Антоненко-Давидович)

;

Десь поблизу, на чорному березі, розітнувся такий жахливий, такий пронизливий жіночий крик, – такий несамовитий зойк із чийогось горла: серця присутніх ойкнули, захололи на мить, ніби впали в безодню

(В. Барка)

;

б)

потрапляти в дуже скрутне, безвихідне становище

Ігор щохвилі глибше розумів, у яку безодню падає. Та вороття не було. Треба врятувати Тамілу, будь-що врятувати

(Л. Дмитерко)

;

– Ви прагматичніші, ви не знаєте, що воно таке – падати в безодню. Скільки пристрасних кохань, до безтями, до думки про самогубство... Що ви можете про це знати?!!

(І. Роздобудько)

;

(3)

Па́дати / впа́сти в оча́х

кого, чиїх

–

втрачати авторитет і повагу до себе з боку інших або потрапляти у становище, яке заслуговує осуду

Чим нижче падав в очах військ Денікін, тим вище підносився він, Врангель, в своєму ореолі вигнанця

(О. Гончар)

;

Що більше й дотепніше вони

[юнаки]

висміювали все, що віддаляється від моди, або те, що невдало наслідує моду, то нижче падали в її

[Матильди]

очах

(Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля)

;

– ...А ви, Юра, кгм... взагалі! Впали в моїх очах кгм... нижче плінтуса! Навіщо ви казали восьмикласникам, що руки мити шкідливо?

(Любко Дереш)

;

(4)

Па́дати / впа́сти з п'єдеста́лу

–

втрачати авторитет, повагу, високе громадське становище і т. ін

Не ідеалізуйте мене, я насправжки скажу, що я сьогодні боюся, я вже раз падала з п'єдесталу, .. удруге сього не хотіла б

(Леся Українка)

;

– Хоч я .. її тепер не знаю, себто що з неї виробилося, але мені дає її давніша істота запоруку, що низько вона ніколи з свого “п'єдесталу” не впаде

(О. Кобилянська)

;

(5)

Па́дати / впа́сти (ки́нутися, па́сти і т. ін.) на колі́на (в колі́на, навко́лішки, ниць, рідко на всі чоти́ри) <Упада́ти / впа́сти в но́ги (до ніг, ниць)>

перед ким і без дод.

а)

ставати на коліна перед ким-, чим-небудь, благаючи про щось, просячи що-небудь.

Троянці всі замурмотали, Дидоні низько в ноги пали .. Помилуй, пані благородна! Не дай загинуть головам

(І. Котляревський)

;

– Я батькові до ніг упаду .. Як не віддасть мене батько за тебе, я вмру!

(Марко Вовчок)

;

б)

виявляти кому-небудь велику шану.

Гірко, принизливо було Ганні відчути себе відстороненою. Чи давно ще падали перед нею ниць, пісень про неї співали

(О. Гончар)

;

в)

підкорятися чиїй-небудь волі, чиємусь впливу і т. ін.; скорятися.

Ось, бачу, пре табун стиляг. .. Один з них, бачу, он побіг і вашингтонцю впав до ніг

(С. Олійник)

;

г)

принижуючись, просити пощади, помилування.

– Курило не з тих, що падають на коліна. Степан Курило – герой!

(Д. Бедзик)

;

Вдихну у груди пломінь блискавиць – Щоб перед ворогом не падать ниць

(Д. Павличко)

;

– У нас і кращі падають на всі чотири й лижуть Орлову чоботи! – зловтішно мовив слідчий

(Валерій Шевчук)

;

А вона? Мала б упасти перед ним на коліна, ридати, битися об брудний камінь, вимолювати помилування для того лицаря, для себе самої, для свого народу – і не могла

(П. Загребельний)

;

ґ)

виявляти до кого-небудь сильне почуття вдячності, захоплення, почувати трепет перед кимось і т. ін.

– Я місця не знайду .. Почервоніла, зраділа, ледве у ноги не впала дядині

(Ганна Барвінок)

;

Все впало ниць перед могутністю Юріштана

(Г. Хоткевич)

;

Я бачу... ти ідеш прекрасна, як любов, Я упаду до ніг твоїх...

(М. Рильський)

;

(6)

Па́дати (ки́датися) / упа́сти (ки́нутися) в но́ги (під но́ги, до ніг і т. ін.)

кому, кого, до кого і без дод.

а)

усіляко принижуючись, просити пощади, помилування і т. ін., перев. стаючи на коліна.

Закусив

[Гервасій]

нижню губу, рвонув угору арапник, але .. одразу ж опустив його на гриву коня, загигикав: – Ще будеш мені в ноги падати, будеш чоботи лизати, щоб найняв у економію

(М. Стельмах)

;

– А нуте, провчіть її, щоб знала – як бариню обдурю... – Панійко! голубонько! – не дала договорити Уляна і кинулась у ноги

(Панас Мирний)

;

б)

звертатися до кого-небудь з уклінним проханням.

Починаючи з середини тижня, ходили по вулицях молодиці з розпущеними косами і падали в ноги, прохаючи на весілля

(М. Коцюбинський)

;

в)

виявляти до кого-небудь почуття великої вдячності.

[

Служебка

Цілую руці, пане, і падаю до ніжок, красна дяка, що пан дозволили мені, служебці підлій, витягнути пана з гнилої ями за шляхетні вушка

(Леся Українка)

;

– Та ти мені в ноги падай за те, що я твого вишкребка весь вік годую

(Григорій Тютюнник)

;

г)

підкорятися чиїй-небудь волі, чиємусь впливові і т. ін.; скорятися.

Київ. Тут з особливою жорстокістю лютує ворог. Та столиця України не падає до ніг хижих завойовників

(Д. Бедзик)

;

ґ)

виявляти кому-небудь велику шану.

– Не чули про Роксолану? Таж вона стала турецькою султаншею! Була дружина Сулеймана Пишного. Уся Європа їй до ніг падала

(П. Загребельний)

;

(7)

Па́дати (спада́ти) / впа́сти на го́лову

чию, кому і без дод.

–

несподівано з'являтися, виникати у кого-небудь внаслідок важких обставин (про труднощі, випробування і т. ін.)

Та не скоро ще ця виснажлива праця принесла радість своїм трудівникам. Важкі випробування падали на їх голови одне за одним

(О. Довженко)

;

– Іноді величезне горе, що спадає на голову, менше вражає, як дрібничкова неприємність

(Олесь Досвітній)

;

Лихо, що несподівано впало їй на голову, зламало, придавило бідну жінку

(Б. Грінченко)

;

Розпада́тися (па́дати, розсипа́тися) / розпа́стися (впа́сти, розси́патися, розлеті́тися, полеті́ти і т. ін.) пра́хом (по́рохом, на прах, у прах, на по́рох)

див.

розпада́тися

;

Се́рце па́дає (обрива́ється) / впа́ло (обірва́лося)

див.

се́рце

;

(8)

[Так і] па́дати

коло кого – чого, рідше за ким – чим

а)

доглядати кого-, що-небудь, турбуватися про когось, щось

А коло дитини Так і пада

[Наймичка],

ніби мати

(Т. Шевченко)

;

Давно вже він не робив нічого: не здолав. Падала коло всього сама Маруся

(Марко Вовчок)

;

– Пас, пас ціле Боже літо, падав за скотиною

(Г. Косинка)

;

б)

упадати за ким-небудь, запобігати ласки в когось

А вже Парасці – скажи вона слово – він і в огонь піде! так і пада коло неї, здалека побачить – шапку здіймає, здоровкається

(Панас Мирний)

;

Ластівкою падала коло мене дівчина...

(М. Коцюбинський)

;

Пані та панянки – усі в модному вбранні, пахтять, мов квітник, очима стріляють, знайомих і незнайомих панів вистрілюють, а ті так і падають, до ручок припадають, мов підкошені

(І. Роздобудько)

;

Тінь па́дає (ляга́є) / упа́ла (лягла́)

див.

тінь

;

Усі́ ши́шки́ летя́ть (па́дають) [на го́лову]

див.

ши́шка

;

Хай (хоч) камі́ння з не́ба [па́дає]

див.

камі́ння

;

Шулі́кою (як (мов, ні́би і т. ін.) шулі́ка (шуля́к)) наліта́ти (ки́датися, па́дати і т. ін.) / налеті́ти (ки́нутися, впа́сти і т. ін.)

див.

наліта́ти

;

(9)

[Як (мов, ні́би і т. ін)] па́дати / впа́сти з не́ба,

перев. із запереч.

–

діставатися кому-небудь дуже легко, без зусиль, труднощів і т. ін

Нове не падає з неба в готовому вигляді. Воно завойовує свої права поступово

(Л. Дмитерко)

;

Наші перемоги не падали нам з неба, а здобувалися у важкій боротьбі з ворожим оточенням

(В. Козаченко)

;

У нас поки що так: хто робить, той і має. З неба не падає нікому

(В. Дрозд)

;

Biн подолав такі непрохіддя, що з'явився в Італії, мовби впав з неба

(П. Загребельний)

;

– Яка зустріч! Ти просто як з неба впав

(П. Запаренко)