СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
ПА́ГУБА
, и, ж.
1
.
Те, що загрожує загибеллю, веде до загибелі, згуби (у 1 знач.)
.
Отечество
[Вітчизну]
ж собі ґрунтуймо в ріднім слові: Воно, одно воно від пагуби втече, Піддержить націю на предківській основі
(П. Куліш)
;
– Тільки в атаці не озирайся назад, – спокійно порадив Ягідці наводчик Шестаков. – То – пагуба
(О. Гончар)
;
Гриміння гармат розбивало тяжку мою тугу, з ним відлітала пагуба й недоля
(П. Загребельний)
.
2
.
заст.
Губитель
.
– Клякай, сповідайся ти, пагубо! – каже священник
[розбійникові]
(Сл. Б. Грінченка)
.
3
.