Колись ця вишня, ростучи без догляду, зовсім була здичавіла. Гілки зверху посохли, а натомість гнало пагінки знизу

На листі кленів, безу та молодих пагонків мальви, причаївшись, стояла обережно роса

Заспівай, .. Щоб любов, навіки серцю мила, Простягала пагінки рясні

Губи посміхалися краєчками презирливо й гордо. “Що там, мовляв, з тобою розмовляти, мізерний пагінку економії”