ПА́ГІН
, гона, ч.
1
. Молода гілка або стеблина рослини
. Цвіт одцвітає, й зацвітає цвіт, І пагін молодий, що між дубами од прикорня в недавні зріс літа, Вже шапку листу в небі розгорта, Потиху розмовляючи з вітрами
(Л. Первомайський)
;Тріскуче полум'я вихопило з мороку кружало червоної води й світло-зелені колінчасті пагони бамбука
(І. Білик)
;Одне із зерен пустило пагін
(В. Діброва)
; * У порівн.
Габріель дуже молодий. Він схожий на пагін
(С. Андрухович)
;//
звичайно мн., чого, перен.
Ознаки, прояви наявності або розвитку чого-небудь
.Зерно людяності проростає й дає живучі пагони ще в дитинстві, коли животворними соками і яскравим сонячним промінням для таких пагонів є турбота про людину
(з наук.-попул. літ.)
.2
. перен.
Молоде, нове покоління; чиї-небудь діти, нащадки і т. ін
. Жінчина рідня ніколи не радувала Аркадія Валеріановича – ці золотушні пагони старовинного дворянського роду не здатні були дати хоч який-небудь зачучверілий цвіт на теперішній землі
(М. Стельмах)
;Він пагін з народного кореня, з такими властивими кращій частині народу рисами вдачі, як упертість, людяність, гордість трудівника, відраза до насильства
(О. Шугай)
.