СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПАВУТИ́ЦЯ
, і, ж.
Багаторічна витка рослина; березка (див. бере́зка
1
1), повійка
.
Важко було плутатися в густих комишах, зарослих павутицею
(М. Коцюбинський)
;
Павутиця, молочінь
[молочай]
, осот, пирій, що їх не випасала худоба, розросталися одне поперед одного
(Ірина Вільде)
;
Так незвично і по-дитячому втішно було Мальві йти вузьким проваллям Ашлама-дере, де знайомий кожний камінчик, кожна чашечка білої павутиці, кожна голівка жовтогарячого цвіту
(Р. Іваничук)
;
* У порівн.
Плин яблучний, мов стебла павутиці, Загвинчується в глибину небес
(Д. Павличко)
.