ПАВУТИ́ННЯ
, я, с.
1
. Збірн. до павути́на 1
. В сінях стояла бочка з водою, бляшана коновка й березовий віник із довгим держаком: десь, мабуть, зо стелі змітали павутиння
(Л. Мартович)
;Обтрушуючись, оббираючи з себе клубки павутиння, офіцери пробираються назустріч один одному
(О. Гончар)
;Швидко промила
[мати]
рану, приклала до неї павутиння, що зняла з-під стріхи, перев'язала чистою полотнинкою(К. Гриб)
;Неповороткий Вишата постягав сулицею павутиння з кутків ловецької хижі
(І. Білик)
;Він недбало глянув у вікно, де поспішно одсувались назад кучугури сільських стріх і чорне павутиння осіннього гілля дерев
(Б. Антоненко-Давидович)
; * У порівн.
На небі сірим павутинням снувались хмари
(М. Коцюбинський)
;Немов осіннє павутиння, мої думки... Як сни...
(В. Сосюра)
.2
. Те саме, що павути́на.
На стелі Павутиння павук собі плів
(Леся Українка)
;Ми збирали з сином на землі каштани, Ми дивились довго, як хмаринка тане, Як хмаринка тане, як синіє синь, Як колише вітер струни павутинь
(М. Рильський)
;Серед того павутиння неводів чорнів кухарський курінь
(І. Нечуй-Левицький)
;Над критими грузовиками зводилось стальне павутиння високих антен
(В. Кучер)
;Удосвіта німці старанно покопирсали павутиння підміських залізниць
(Олекса Ізарський)
;Павутиння підозри проти колишнього співробітника насотувалось навіть у Силантьєва
(М. Трублаїні)
; * Образно.
На новорічному карнавалі крізь бризки хлопавок і кольорове павутиння серпантину Остап побачив знайоме дівоче обличчя
(Р. Іваничук)
.