ПАВУТИ́НКА
, и, ж.
1
. Зменш.-пестл. до павути́на 1
. Вони слухали, як трава всмоктує краплинки вологи, як жук копає собі нірку, як пролітає павутинка в повітрі
(С. Андрухович)
;На карті в рясних павутинках шпагату здіймалися під прапорцями фронти
(Л. Первомайський)
; * Образно.
Попереду усіх на двір в'їхав якийсь панок, з себе русявий, високий, ніби моложуватий
[моложавий]
, але у русявому волоссі вже трохи полискувала сива павутинка(Д. Мордовець)
;За ввесь час цей обоє співробітників навіть не глянули одне на одного, проте перша тоненька павутинка згоди вже простяглася поміж ними
(Л. Яновська)
; * У порівн.
В ньому
[запаху]
було щось гіркувате й легке, як павутинка на тлі прозорого неба(В. Підмогильний)
;Тут є й рукавички, тонкі як павутинка
(Г. Пагутяк)
.2
. Тонка нитка з шовку, капрону і т. ін
. Айт не барився, але й не квапився, щоб не увірвати свою єдину надію на порятунок – тонісіньку павутинку з перлону
(М. Дашкієв)
;Товщина павутинки з віскозного шовку коливається в межах 3–5 мікронів
(з наук. літ.)
;//
Тканина з таких ниток і взагалі про тонку нитку з якогось матеріалу
.Трос, незважаючи на вплетену до нього мідну павутинку-жилку, важив мізерно мало
(В. Владко)
;– На знак любові й дружби, – сказав Альфред, – прийми від мене, Лицарю, цей перстень. І почепив на палець Каспара сріблясту павутинку
(Г. Пагутяк)
;Капронову тканину-павутинку легко оздоблювати, наносячи малюнок на зворотну поверхню
(з газ.)
.3
. мн., розм.
Дуже тоненькі шовкові панчохи
. – Еге! Думає, що вже як “ЗІМ” і павутинки... А вчилась як, пам'ятаєш? Гірше за нас вчилась...
(О. Довженко)
.