СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ПАВУ́К
, а́, ч.
1
.
Членистонога тварина з отруйними залозами, що звичайно живиться дрібними комахами та ін. безхребетними, вловлюючи їх у виткану нею самою павутину і вбиваючи їх
.
На воді ряска, немов руда кора, по ній стрибають довгоногі павуки, перебираючись через уламки листу та комишу
(М. Коцюбинський)
;
Поміж шафами заснувалося павутиння, серед якого сиділи череваті павуки, що іноді споживали одного з своєї громади, за недохватом здобичі
(В. Підмогильний)
;
Павук упав з гілки на свій плетений гамак і тихо вигойдувався
(В. Близнець)
;
Вечірній час минає неквапливо, наче його вутле павутиння тче отой павук, що ген примостився в темному кутку під стелею
(Є. Гуцало)
;
Павук на тлі досконалої графіки власного плетива став останньою краплею у переповненій чаші вражень сьогоднішнього дня
(Г. Вдовиченко)
;
* Образно.
Пожмаковані щоки з двома павуками синіх жил великими зморшками нависали над чорними, в брудній сивині вусами
(М. Стельмах)
;
* У порівн.
Одна Параска, як павук, замотавшись у свою павутину, не виходить з хати
(Панас Мирний)
;
Одинока лебідка страшним залізним павуком із здобиччю на чорному гаку повисла в повітрі над палубою пароплава
(І. Микитенко)
;
Крутяться колеса млинові в густому тумані, а здається химерно так: немов великий водяний павук плазує з ставу на греблю
(А. Головко)
.
2
.
перен., зневажл.
Про жорстоку, підступну людину, яка вирізняється хитрістю у ставленні до кого-небудь
.
Пізнавав
[Рафалович]
повітових павуків по їх сітях і повітових сатрапів по тих слідах їх пазурів, які стрічав на своїх клієнтах
(І. Франко)
;
Мелітару знову незадоволено подумав, що сказав надто багато цьому хитрому павуку
(М. Чабанівський)
;
Граф громадив своє майно всіма законними й незаконними способами .. Анеля ніяк не могла зрозуміти його секретів, однак .. рано чи пізно павук почне плести мережу й супроти неї
(Валерій Шевчук)
.
3
.
перен.
Пристосування для виловлювання кого-, чого-небудь, що своєю формою нагадує таку тварину
.
[
Влас
(виходить з вудками і, обернувшись, балака до когось за лаштунки):
]
А за віщо він мене прожене, хіба я волоком чи павуком ловитиму? Не боюсь я його. На вудку йде риба прохана
(М. Кропивницький)
;
Там дід сам собі розповідає про висилку, виловлюючи павуком потоплені відра з криниці
(Є. Пашковський)
.