ПА́ВИН

, а, е.

Те саме, що пави́ний 1

Перш ніж полетіти далі, то опускав

[метелик],

то підіймав угору свої чудові, схожі на павині пера крильця

(С. Скляренко)

;

Султан дивував усіх своїм тюрбаном, високим, як колона, з двома павиними перами у величезних рубінах

(П. Загребельний)

;

Позаду – павин хвіст розширився за ними, Що самоцвітами виблискує ясними, Для личок молодих утворюючи тло

(М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)

;

Знявши з голови крисаню, він задивився на павину прикрасу

(І. Пільгук)