СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
П
, невідм., с.
Двадцята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука “п” (вимовляється “пе”)
.
Витягає
[Папертюк]
з пам'яті кумедну філологічну вправу з текстом, де всі придумані слова мають починатись літерою “п”
(В. Єшкілєв)
;
Камергер був такий поважний, що коли хтось нижчий чином розмовляв з ним або наважувався спитати що-небудь, він нічого не відповідав, крім “п”, що, як відомо, нічого не означає
(О. Іваненко, пер. з тв. Г.-К. Андерсена)
;
Літера “п” на письмі позначає губно-губний приголосний звук
(з наук. літ.)
.