ОЩИРЯ́ТИСЯ
, я́юся, я́єшся, ОЩИ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЩИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док.
Те саме, що вищиря́тися.
Хриплявим дискантом собачня ощирюється, рвучи жовтими іклами об'їдені блохами загривки
(О. Ульяненко)
;Сидір стояв під кущем ліщини, ощирившись, наче вовк, і спідлоба дивився на Матвія
(Ю. Мушкетик)
; * Образно.
А пороги таки проступають! І звідтоді тихий та повноводий Дніпро ощирюється островами і зализаними сивими лобами скал
(Г. Колісник)
;//
перен.
Виявляти роздратування, злість
.Всупереч моїм побоюванням, він
[Вадим]
не ощиряється, не борониться, – занишк, як маленький хлопчик перед мамою, коли знає, що зробив шкоду(О. Забужко)
;Він тигром ощирився на Сашка: – Іди звідси, поки не битий!
(С. Добровольський)
;Він повернув голову й якось, не глядячи, ощирився
(І. Багряний)
;Барбара ощирилася, проте швидко збагнула: він так справді почував, так думав
(Олекса Ізарський)
;Не посмів він зірватися на гнів, бо вже зрозумів усе, не посмів вибухнути, ощиритися, заперечити, бо над усе любив матір
(Ю. Покальчук)
.