ОШКІРЯ́ТИСЯ
, рідко ОСКІРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, ОШКІ́РЮВАТИСЯ, рідко ОСКІ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОШКІ́РИТИСЯ, рідко ОСКІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм.
Те саме, що вишкіря́тися.
Ввійшли паничі, слухають та й оскіряються, а пані аж зареготала
(Марко Вовчок)
;Весело оскірюючись з загорілого обличчя, до нас підійшов однокласник
(Ю. Смолич)
;Бились
[біднота й куркулі]
навкулачки, пізнаючи знайомих, хапались за груди, один одному ошкірюючись(О. Гончар)
;Навпроти стояв незнайомий чоловік у солом'яному капелюсі й ошкірювався, показуючи білі й гарні зуби
(Валерій Шевчук)
;Може, це його
[викладача]
коронна тема, і він воліє сам-один бути володарем таємного знання? – але зараз же себе й опановує і поблажливо оскіряється, тепер він – сама поблажливість(О. Забужко)
;На нього ошкірився білиною зубів і автоматом отой самий.., з котрим недавно зіткнувся в під'їзді
(Яків Баш)
;Бараболя вискочив на передок, оглянувся на підполковника, ошкірився, махнув над головою батогом
(М. Стельмах)
; * Образно.
Велика спакована валіза ошкірилася з підлоги кольоровою розкритою пащею, як пащею невивергнутого вулкана
(М. Матіос)
.