ОШКІРЯ́ТИ
, рідко ОСКІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, ОШКІ́РЮВАТИ, рідко ОСКІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОШКІ́РИТИ, рідко ОСКІ́РИТИ, рю, риш, док., що, розм.
Те саме, що вишкіря́ти.
З річки випорснув і зуби Ошкіряє чорний сом
(В. Бичко)
;Підходить Джевага й ошкірює жовті міцні зуби, і його грубезне, не голене і від того ще чорніше лице випромінює подобу радості
(В. Чемерис)
;Іваниха Чорненька стриміла перед ним чорною тінню і якнайлюб'язніше ошкірювала тонкі та гострі, майже пацючі, зубенята
(Валерій Шевчук)
;Савка ошкірив зуби в нахабній посмішці, скривив презирливо губи
(Д. Ткач)
;Степан ледь-ледь підніс ногу, щоб ступити крок, але Вовк
[собака]
ошкірив зуби(Є. Гуцало)
; * Образно.
Ошкірили свої пащі важкі батареї, що врилися в землю на огорнутих у густі сутінки висотах
(Є. Доломан)
.