СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
ОШАЛЕНІ́ЛИЙ
, а, е, розм.
Дієпр. акт. до ошалені́ти.
По поверхні води, поважно киваючи головою, розгулював ошаленілий від горілки величезний клень, із широким, мов селянська рука, хвостом
(І. Франко)
;
Ілько .. схопив за вуздечки ошаленілих від волі й простору жеребців
(М. Зарудний)
;
Ошаленілий від болю, яскравості потужних ламп, що світили прямо в обличчя, і суцільної безнадії він
[Стьопка]
без сил і сподівань лежав на твердому лікарняному ліжку
(Люко Дашвар)
;
* У порівн.
Як ошаленілі, кинулись ми до нього
[озерця]
(О. Гончар)
.