СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ОЧУМІ́ЛИЙ
, а, е, розм.
Дієпр. акт. до очумі́ти.
– А яким я вас молоком частував у садку? – хитає головою очумілий від алкоголю хлопець
(І. Цюпа)
;
Я сидів очумілий від почутого і не міг нічого сказати
(Ю. Покальчук)
;
Наш народ, загалом тверезомислячий і практичний, доходить до очумілого стану і бреде-марить навіч про якісь кисільні береги і білу Арапію
(Є. Гуцало)
;
* У порівн.
Пані вся розбита, як очуміла, підводиться з канапи
(М. Івченко)
;
Він дзвонив, доки з ліжок не позскакували один по одному, як очумілі, учні
(О. Слісаренко)
.