ОЧОРНЯ́ТИ
, я́ю, я́єш, ОЧО́РНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого, що.
Зводити наклеп на кого-, що-небудь, виставляти в поганому світлі когось, щось; чорнити, порочити
. – Не маючи доказів у руці, як можна очорнювати таких людей?
(І. Франко)
;Очорнювати наше минуле ми нікому не дозволимо!
(В. Чемерис)
;Впіймавшись десь на грішному ділі, старшина намагався будь-що перейняти всю вину на себе, вигородити свого командира, нічим не очорнити його
(О. Гончар)
;– О, то теж маневр: очорнити людину.., яка вміє працювати
(Ю. Мушкетик)
;Вона хоче вийти за нього заміж, тому про всяк випадок старається очорнити його в моїх очах – щоб я, бува, не поступилася його домаганням
(О. Авраменко, В. Авраменко)
.