СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТЧИ́ЗНА
, и, ж., заст.
1
.
уроч.
Вітчизна
.
Прощай же, отчизно, ти, рідний мій край! Неси мене, коню, за бистрий Дунай!
(Л. Боровиковський)
;
Піднявсь страшенний невгасимий пожар із Запорожжя – піднявсь на ляхів і на всіх недругів отчизни батько Хмельницький
(П. Куліш)
;
Отчизни іншої нема в нас і не буде
(М. Рильський)
;
В засідці із женихів хоробріші на тебе чигають Потай в протоці вузькій між Ітаки й скелястої Сами, Щоби раніше убити тебе, ніж в отчизну приїдеш
(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
.
2
.
рідко.
Ба́тьківщина (див. ба́тьківщина
2
)
.
Кидають отчизну і свою дідизну: свої пасіки й левади
(Сл. Б. Грінченка)
.