СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТУ́ПЛЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до отупи́ти.
Він молодів душею, коли повз нього проходили, рубаючи крок, повернувши до нього рішучі, отуплені напругою обличчя, людські маси
(О. Гончар)
;
// 
оту́плено, безос. пред.
Чим більше зомбовано й отуплено суспільство, тим легше ним маніпулювати
(з газ.)
.