СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОТУМАНІ́ЛИЙ
, а, е, розм.
Дієпр. акт. до отумані́ти.
– Йойна, отуманілий від замороки, що валила з ями, вхопився обома руками за груди.., а стративши підпору.., мов галушка, булькнув у яму
(І. Франко)
;
Танцювало все перед очима. Їхала, від тіла геть десь відривалася отуманіла голова...
(Я. Качура)
;
Вранці Яринку повезла до міста отуманіла від сліз Василина Голуб
(М. Стельмах)
.