ВАГО́МИЙ

, а, е.

Який має вагу (див. вага́

1); важкий

Я люблю тебе іншу – коли ти бунтуєш, Коли гнівом під кручі клекоче Дніпро, Коли думаєш ти, коли бачиш і чуєш І несеш од криниці вагоме відро

(В. Симоненко)

;

Тетяна Терентіївна проносить мимо своє вагоме тіло

(із журн.)

перен.

Змістовний, авторитетний, переконливий

Мова її стала скупа, точна, яскрава, слова з'явились вагомі

(Ю. Яновський)

;

Він називає незаперечні і вагомі цифри

(В. Кучер)

перен.

Цінний, важливий, доцільний

Причини, ним обдумані, були значні, вагомі, та ще була й одна така, якої він не смів навести й перед самим собою

(Василь Шевчук)

;

У сучасній світовій рибній промисловості дедалі вагоміше місце посідає штучне розведення риб, молюсків та інших мешканців морів і океанів

(з газ.)