ВАГІ́ТНИЙ
, а, е.
1
. тільки ж., без дод. і ким.
Яка перебуває в стані вагітності
. Онися ходила вагітна
(І. Нечуй-Левицький)
;Першим, як і личило вожакові, з'явився на вигоні довготелесий Нестір Цимбал з усім своїм виводком та з вагітною дружиною
(О. Гончар)
;Ярина була вагітна, проте працювала за двох
(О. Бердник)
;//
у знач. ім. вагі́тна,
ної,
ж.Жінка, яка перебуває в стані вагітності
.Вагітну ще заздалегідь було покладено до стаціонару
(Б. Антоненко-Давидович)
;Консультація для вагітних
.2
. перев. чим і рідше без дод., перен.
Який має в початковому, зародковому стані що-небудь таке, що розвивається
. Я бачу її
[душу поета]
. Велика і важка, повна туги й невиплаканих сліз, вагітна всіма скорботами світу(М. Коцюбинський)
;Посіріло. Дощ ущух, але над містечком бовваніли хмари, сирі, зимні, вагітні
(Б. Лепкий)
.