ВАГА́ТИСЯ

, а́юся, а́єшся, недок.

Відчувати невпевненість, нерішучість, сумніватися, хитатися

З тої ночі, як сходились в лісі і поклали забрати панову землю, минув цілий тиждень, але люди вагались

(М. Коцюбинський)

;

Бували моменти, коли Олександрові Івановичу здавалося, що люди, в руках яких опинилась його доля, починають навіть вагатися – чи варто ще морочитись з цим явним, хоч і затаєним ворогом

(Б. Антоненко-Давидович)

;

Мар'яна стоїть біля порога, вагається: чи зараз відкритись матері, чи потім

(А. Шиян)