СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВАГА́Р
, я́, ч.
Робітник, який важить що-небудь або контролює зважування чогось
.
Мирон Данилович з наказу жовтобородого вагаря поставив на терези відро
(В. Барка)
;
На ґанку вагар важив гору мішків
(Ю. Збанацький)
;
У ваговій стояв старий конторський стіл, за яким сидів колись вагар
(Григір Тютюнник)
.