ВАГА́ННЯ
, я, с.
Дія і стан за знач. вага́тися.
Здавалось, що вагання, нерішучість, слабість волі та розчаровання
[розчарування]
були зовсім недоступні для його вдачі(І. Франко)
;Антін спинився, глянув на жінку, і по хвилині вагання в його
[нього]
зірвалось: – Я бачив сон(М. Коцюбинський)
;І хоч ці думки не мали, здається, ніякого стосунку до його власного вагання, вони якось остаточно оформили його рішення: не бути інженером
(В. Підмогильний)
;Так не раз перемагати мушу Я вагання остогидлу мить
(Л. Дмитерко)
.◇
(1)
Без вага́нь (без вага́ння)
:а)
не задумуючись, не сумніваючись, відразу
.Ми пройшли грозу залізну, й тільки той безсмертним став, хто у битві за Вітчизну без вагань життя віддав
(В. Сосюра)
;б)
безсумнівний, рішучий
.І з того дня розпочалася рішуча, без всяких сантиментів і вагання боротьба
(В. Винниченко)
.