ВАГАНКИ́

, і́в, мн., заст.

Зменш. до вагани́ 1

Як, було, зготують обід, то кухарі і ставлять .. по всіх столах дерев'яні ваганки з потравою

(О. Стороженко)

;

Викручує

[сторож]

з посивілих жарин горщик, схоплює мокрою ганчіркою, одразу висипає у ваганки загуслий куліш і ставить його біля хлібини

(М. Стельмах)

;

* У порівн.

А в лиманах – риба й раки: карасі, як ваганки, а лини, як підсвинки, окуні, як постоли, а щука – як човни-довбанки

(Остап Вишня)