ВАГАНИ́

, і́в, мн.

заст.

Довгаста дерев'яна миска для їжі

Всю страву в вагани вливали І роздавали всім ложки

(І. Котляревський)

;

– Он краще бiжи до воза, найди вагани й ложки в пiлочцi, та й подумаємо, що робити з кулешем

(М. Стельмах)

;

Високий таранькуватий кухар їв з одних ваганів із отаманом

(Ю. Мушкетик)

діал.

Ночви

Ява сидів на призьбі, по-старечому згорбившись над дерев'яними ночвами-ваганами, і різав картоплю й буряки для льохи

(В. Нестайко)

;

Нагріла баба Тетяна води, поставила на ослінчик вагани і помаленьку заходилася прати

(із журн.)